Передісторія

Близько 5 місяців тому я нарешті достатньо втомився від пошуку відповідей на прості питання виду “коли наступна електричка з Троєщини на правий берег” під дощем та снігом, та, як завжди, обрав складний і нерозумний шлях – створив свій сервіс зі швидким доступом до розкладу.

З того часу випустив досить багато оновлень, про попереднє можна почитати тут, а всю історію – у телеграм каналі. Зазвичай я описував речі, видимі для користувачів, а також деякі технічні аспекти розробки. Але цього разу мова йтиме про дещо інше.

Хто, скільки, звідки, нащо

Так, сьогоднішній пост саме про це. При розробці сайту важливо розуміти портрети потенційних користувачів, їх потреби, запити. До прикладу, я виходив з цікавого припущення:

Якщо людина відкриває розклад, ймовірно, вона вже знає маршрут своєї подорожі

І що з того? А те, що в такому разі функціонал з прокладання маршрутів, всі ці станції відправлення й прибуття – та навіть мапа – є для сайту вторинними, якщо не зайвими. Саме тому їх там нема. Як і скарг на їх відсутність, що опосередковано підтверджує гіпотезу.

Ще одна цікава річ: з яких пристроїв будуть заходити? Логічно припустити, що переважно користувачі будуть у дорозі, тож скоріш за все, з мобільного. Так і виявилося:

Збирання інформації про використання видається мені дуже важливим, тож за день до запуску прикрутив Google Analytics, а на початку травня ще й Clicky.

Мотивацію так-сяк пояснив, час поглянути на дані:)

За минулі 30 днів сайт відвідали 934 унікальних користувачі (насправді близько тисячі, гугл аналітика відвалилася на кілька днів, не помітив вчасно).

В середньому це приблизно 31 відвідувач на день, але є нюанс:) Графік дуже нерівномірний, навіть гугл здивувався і прималював оту виколоту точку, що позначає аномалію.

Річ у тім, що наприкінці квітня вийшло те саме минуле оновлення, яке я трохи описав у кількох транспортних групах. Також долучилися хороші люди, що поширили новину з посиланням на сайт. От і маємо аномалію. Наступні піки – мої пости з розкладом у фейсбучні групи Борщагівки, Куренівки, Соцміста, Воскресенки та Райдужного.

Просто постики із розкладом відповідної станції та посиланням на сайт, нічого незвичайного, ніякого клікбейту. На мій подив, людям зайшло, багато хто схвально оцінив застосунок, поширив, всі справи.

Але основний задум полягав в тому, щоб розповісти про сайт тим, кому він може стати у пригоді для регулярних поїздок. Тут результати вже гірші:

Якщо відкинути перший пік (транспортна спільнота), досить небагато користувачів повертаються до розкладу більш-менш регулярно.

Навіть дві волосини оцінити складно, на голові – мало, у супі – багато

На думку гугл аналітики, у сайту наразі є 20 стабільних користувачів, що відкривають розкладом регулярно. Порівняно з кількістю відвідувачів загалом, звісно, так собі. Але наживо 20 особистостей це серйозний натовп. Тож навіть цього числа достатньо, щоб відчути важливість справи:)

І насправді така ситуація не стала несподіванкою. По суті, користувач може повернутися на сайт тільки якщо:

  • запамʼятав адресу (хто крім мене це взагалі робить?)
  • додав сайт у закладки браузера (цього не роблю навіть я, але чув, що дехто практикує)
  • зберіг посилання десь у нотатках (в принципі, не виключено)
  • стабільно знаходить його у пошуку

І останній пункт особливо цікавий.

Інертний неповороткий пошук

У вузьких колах відомо, що поява нового сайту у пошуку (зокрема, гугл) – справа, що вимагає часу. Ні, звісно, він зʼявиться за кілька днів, але його позиція у видачі зробить ймовірність відкриття сторінки меншою за зустріч із динозавром.

Можливо, згодом я опишу пошукову оптимізацію сайту більш детально, але зараз просто констатую факт.

Сайт досі шукається дуже погано

Синя лінія – кількість кліків з пошуку, фіолетова – кількість показів у пошуку (без переходу на сторінку), помаранчева – середня позиція у пошуку.

Найвищі позиції у запитах за окремими станціями, але все ще занадто низькі. Всього 14 переходів з пошуку за 28 днів – не вражає.

Перед тим, як потенційний користувач дістанеться сайту, мусить проскролити пустий розклад КПТ, новину про собаку у вагоні, бомжа на пероні та ще десяток дуже релевантних посилань.

Капітан очевидність

Фух, щось вже немало, пора йти працювати.Наостанок накидаю кілька картинок, що демонструють очевидні речі. Так, більшість користувачів українці, навіть точніше – кияни:)

Трохи мовного питання:

Складну історію про Google Ads і 100 гривень, що я туди закинув на погратися, розповім якось потім.

Замість висновку

Як на мене, ясно, що нічого не ясно. Гугл ще не змирився з існуванням сайтику, люди майже не мають можливості дізнатися про нього, але перші постійні користувачі вже зʼявилися. І це круто:)

Дякую, що дочитали до цього місця, та запрошую до обговорення в телеграм каналі. До зустрічі)